БОГАТИ́Р —

Богати́р — 1) див. порі́г 2; 2) (з ма­лої літери — у множині) міфічні оборонці української землі, зміє­борці (відоме літописне оповідан­ня про Кирила Кожум’яку), що виявляють надлюдську силу й здібності; особливу категорію бо­гатирів становлять у народній уяві богатирі-семилітки (казкова тема про київського оборотня Михайлика, казка про мудру дівчину-семилітку); М. Костомаров пише: «Семилітній богатир — це тип народної надії на майбутні покоління, ідеал народної сили, яка не старіє, вічно молодіє й оновлюється». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 44.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

БОГИЛА́ →← БО́ГІВ ШЛЯХ

T: 0.131334689 M: 3 D: 3