БОЖНИ́К

божни́к (зменшене — божничо́к) = божни́ця (зменшене — божни́ч­ка) — поличка на покуті з образа­ми (іконами); у сполученні: рушни́к-божни́к — декоративний руш­ник для прикрашання образів (ікон), які на Східній Україні звуть ще богами; звичай прикрашати ікони рушниками спостерігаємо і в українських церквах; оскільки божник розміщують на покуті, то й рушник на ньому зветься покут­ником або набожником; останній у дохристиянський період був риту­альним рушником, що прикрашав красний кут (кутній вугол); див. ще ву́гол 2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 48.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

БО́ЙКИ →← БО́ЖИЧ

T: 0.095953693 M: 3 D: 3