БО́ЖА ДОРО́ГА

Бо́жа доро́га — 1) дорога в Рай (Вирій); раніше уявляли, що цар­ство мерців було далеко за морем, куди вела річка; мерця клали в човна, щоб він швидше дістався річкою до Раю; домовина і човен у давні часи поєднувалися в одному понятті: домовина — це стародав­ній човен, первісно — видовбана колода (довбанка); у сполученні: бу́ти на Бо́жій (оста́нній) доро́зі — бути при смерті; асоціація смерті з Божою дорогою породила висло­ви: «Смерть — неминущая доро­га»; «Проста до Христа у світі до­рога»; з часом Царство Небесне стало асоціюватися з Небом, а дорога туди передусім із Зоряною Дорогою (Божим Шляхом); 2) Бо­́жа Доро́га див. Чума́цький Шлях. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 46.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

БО́ЖА КА́РА →← БО́ЖА БОРОДА́

T: 0.086647717 M: 3 D: 3