АДА́М

Ада́м — за Біблією, перша людина на Землі; у народі побутували дві основні версії створення людини — про постання чоловіка з праху і Божого духу («І дихнув Бог на Адама, і оживився»), а жінки — з ребра Адама, а також про уявлення Бога як Творця Всесвіту і створення ним людини з глини (у Біблії — з червоної глини); в одному з апокрифів ідея співвідношення власних координат людини зі сторонами світу, що визначають організацію простору (Космосу), символічно виводиться з історії найменування Богом першої людини: «И посла Господь ангела своего, повеле взять «азъ» на востоце, «добро» на западе, «мыслите» на севере и на юзе. И бысть человек в душу живу, нарече имя ему Адам»; у давньоєврейській мові лексема багатозначна — «людина», «чоловік», «глина», «земля», «червоний колір»; в українську мову слово ввійшло як календарне ім’я, яке пізніше обросло численними народними зменшено-пестливими варіантами — Адамко, Адамонько, Адамочко, Адамик, Адамчик, Адамцьо, Адась, Адаська, Адасьо; у сполученнях: ада́мова голова́ — жовті зозульки, черевички (рослина); ада́мове я́блуко — кадик (у народі — борлак), а також райське яблуко; ада́мові слі́зки — горілка; від Ада́ма — з самого початку; в костю́мі Ада́ма — без одягу; за Ада́ма — дуже давно. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 9.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

АДАМА́ШКА = АДАМА́ШОК = ЄДАМА́ШКА = ЄДАМА́ШОК →← А́ГНЕЦЬ Б́ОЖИЙ

T: 0.089653506 M: 3 D: 3