ЧІП

чіп (зменшені — чопо́к, чопе́ць, чіпо́к, чопо́чок) — конусоподібна дерев’яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці); оскільки пробка здавна призначена передусім для пивної бочки, то чіп символізує пиятику (пор.: ходи́ти до чо́па означає «пиячити»), нерозум, насамперед у зв’язку з надмірним уживанням спиртного, запоями. Узялась за чіп, щоб одіткнуть (казка); Котилось барильце без чопця, без рильця (М. Номис); фразеологізми: дурни́й, як чіп — дуже дурний. Великий, як світ, а дурний, як чіп (М. Номис); пи́ти, як чіп — пити багато спиртного. Пив Сидір так, як чіп (Л. Боровиковський); п’я́ний, як чіп — зовсім сп’янілий. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 640-641.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ЧІПЕ́ЦЬ = ЧІПО́К →← ЧІЛЬЦЕ́

T: 0.099924875 M: 3 D: 3