ЧЕРІ́НЬ

чері́нь — нижня площина, дно печі, де горять дрова; місце для випікання хліба і варіння страв; також площина над зводом печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно і т. ін. — Я чоботи з себе та мерщій на черінь (А. Тесленко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 639.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ЧЕ́РВІНЬ →← ЧЕПІ́ГА

T: 0.091962928 M: 3 D: 3