ЦА́РСТВО

ца́рство — 1) держава, якою править цар; у народних казках — приваблива, часто далека, часом недосяжна (тридев’я́те, тридеся­́те ца́рство) країна-«государство», якою править казковий цар зі своїм двором і де розвивається той чи інший казковий сюжет; переосмислюється як казкове царство, царство казок на означення дивовижного природного світу, дуже гарного місця в ньому або, навпаки, як мертве царство, тобто місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша; 2) ца́рство ті­́ней — за народними уявленнями (також високе) — засвіти, потойбіччя, потойбі́чний світ (див.); 3) (з великої літери) Ца́рство Небе́сне = Ца́рство Бо́же = Ві́чне Ца́рство — за релігійними уявленнями — потойбічний світ (див. не́бо2), рай (див.); місце, де править Бог, Владика Неба, Цар Небесний, і де царюють душі померлих праведників; у сполученні: Ца́рство(Ца́рствіє) [йому́, їй, їм і т. ін.] Небе́сне — уживається як побажання померлому загробного життя в раю; проспа́ти Ца́рство Небе́сне — не скористатися якою-небудь можливістю, втратити щось важливе; дієслово: ца́рствувати — у сполученні неха́й (хай) ца́рствує — уживається як побажання померлому райського життя, життя в Царстві Небесному. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 629.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ЦА́РСЬКІ (РА́ЙСЬКІ) ВРАТА́ (ВОРО́ТА) →← ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА

T: 0.100144329 M: 3 D: 3