ХМІЛЬ

хміль (зменшене — хме́лик; одиничне — хмели́на) — 1) однорічна або багаторічна витка рослина («Хмелина з кілочка та на дубочка»), деякі види якої використовують у пивоварінні (звідси хмільни́й напі́й); також суцвіття цієї рослини у формі шишок; здавна символ родючості, молодого буяння; перед вінчанням мати обсипає молоду хмелем; об’єкт жарту в народному анекдоті: «Здибався хміль з цибулею, перше ся позневажали, потім ся повеличали: «Помагай Біг, гірка!» — «Бодай здоров, шалений!» — «Помагай Біг, смаковита!» — «Бодай здоров, веселий!»; у народі — також символ залицяння, зальотів, відваги й молодецтва; пор. у народнопоетичній творчості: «Де ж ти, хмелю, зиму зимував? — Де ти, синку, сю ніч ночував?»; парубки в’ються коло дівчат, «як хміль біля тичини»; разом з тим це порівняння символізує як веселого козака-гультяя («Ой далеко чути та козака орла, Що йде з кобзиною»), так і відважного героя: «Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється? Гей, то наш козак Нечай, що з ляхами б’ється!»; наркотична дія рослини породила народнопісенний образ бу́йного зі́лля. Якби на хміль не мороз, то він би і тин перерос (приказка); Ой хмелю, мій хмелю, хмелю зелененький (пісня); А козаки, як хміль отой, В’ються круг Ганнусі (Т. Шевченко); З хмелем треба з розумом жити (прислів’я); фразеологізм: хме­́лем зарости́ — бути занедбаним. Було ремесло, та хмелем заросло (М. Номис); 2) який-небудь п’янкий напій. Хміль не вода — чоловіку біда (прислів’я); 3) різновид узору для народного розпису або вишивки, який має вигляд цієї рослини. Ой Боже мій милий! Вишиваю я рушники хмелем та зірками, а мені все здається, що я йду до своєї долі зеленими лугами, та свіжими берегами, та пахучими садами (І. Нечуй-Левицький); у сполученні: хміль голова́тий — узор на вишивці; 4) (з великої літери) казковий цар стародавніх часів. Жили за царя Хмеля, як людей була жменя, чоловік та жінка (казка); За старого Хмеля, як людей була жменя (приповідка); 5) (з великої літери) у народній творчості — прізвисько Б. Хмельницького; див. ще Хмельни́цький [Богда́н]. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 620.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ХМА́РА →← ХЛЯ́КИ

T: 0.08300801 M: 3 D: 3