ХМА́РА

хма́ра (зменшено-пестливі — хма́рка, хма́рочка, хма́ронька) — скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг; символізує велику кількість, масу кого-, чого-небудь; чорна хмара символізує щось лихе, зловісне; у весільних піснях уосібнює персонажів весільного обряду: «Ясні зіроньки — то світилочки, чорні хмароньки — да то свашечки»; народ-оптиміст вірить у кращу долю: «Не все хмариться, колись і виясниться», тому жартує: «Не всяка хмара з громом, а хоч і з громом, то, може, й не гряне, а хоч і гряне, то не по нас, а як по нас, то, може, тільки опалить, а не вб’є»; хмари здавна обожувалися, бо вважалися джерелом плодючої сили; оскільки це зібрання небесних вод, то вони близькі до Небесного Царства; воду до Неба подає веселка (райдуга — дуга в Рай, тобто в Царство Небесне); вірили, що в хмарах часто живуть і злі сили («Чорти в пеклі люльки курили, і з того постали хмари»); у Б. Грінченка «Під тихими вербами»: «І в хмарах є нечистий, — збирає хмари маленькими шматочками і зносить їх докупи, аж поки збереться велика хмара… А як буває в нечистої сили весілля, дак він тоді збирає багато снігу і сипле й крутить ним, — того й завірюха»; хмари намагаються заслонити сонце, щоб не світило; та Перун проганяє їх своїми стрілами; хмари здавна символізують вороже військо, як у «Слові о полку Ігоревім», де чорні хмари йдуть з моря; у Біблії в хмарах часто являється Бог; у Т. Шевченка: «Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе?»; за характером хмар визначали погоду, — «дрібні купчасті хмари — дощу не буде», «дощова хмара шумить — буде град», «змінюють хмари колір — буде дощ», «червоні (золоті) хмари — на вітер», «низько йдуть хмари — буде холодно», «високо хмари — днина буде гарною». Велика хмара, та малий дощ (прислів’я); Скільки хмара не стоятиме, а зсунеться (прислів’я); За сонцем хмаронька пливе (Т. Шевченко); І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 619-620.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ХМЕЛЬНИ́ЧЧИНА →← ХМІЛЬ

T: 0.087596315 M: 3 D: 3