ХИМЕ́РА

химе́ра — у давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я (слово включено й витлумачено в Лексисі Лаврентія Зизанія); у переносному розумінні — дивовижна фантазія, нездійсненна мрія, витвір уяви; також чиї-небудь дивацтва; ще стара назва опудала; у народній творчості дуже популярними є химерні оповіді. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 617.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ХИ́МОРОДИ →← ХИ́ЖА

T: 0.106077862 M: 3 D: 3