ХИ́ЖА

хи́жа — 1) невелика убога хата; халупа; застерігають: «Не замітай чужої хижі: дивися, чи твоя заметена». При березі, при Дунаю, Там я свою хижу маю (пісня); 2) (зменшене — хи́жка) комора як окрема будівля. На улицю не піду і дома не всиджу; хіба піду підкопаюсь до дівчини в хижу (А. Метлинський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 617.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ХИМЕ́РА →← ХЕРУВИ́М

T: 0.098257493 M: 3 D: 3