ПРА́ВИЙ/ЛІ́ВИЙ

пра́вий/лі́вий — як і в усьому сві­ті, в Україні права рука, правий бік мають далеко важливіше значен­ня, ніж ліва рука, лівий бік; за по­вір’ями, вставати на праву ногу — це на добре, а на ліву — це «не з тієї ноги встати»; якщо права сто­рона одягу на людині — це норма, порівнюючи з лівою (виворотом), то остання зверху на людині — це на клопіт; правою рукою благо­словляють, хрестяться, скріплю­ють рукостисканням правиць купівлю-продаж, вітаються; лівака здавна підозрюють у причетнос­ті до нечистого; не випадково пра­вий — це й «рівний, прямий», отже добрий, якісний (права пила, пра­вий ніж, праве дерево); звідси й пра́вда (див.). Квіточки рвала правенькою рукою (П. Чубинський); фразеологізм: бу́ти пра́вою руко́ю чиєю, у кого — бути найближчим помічником у кого-небудь. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 477.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ПРАВИ́ЦЯ →← ПРАВЕ́ЦЬ

T: 0.099462071 M: 3 D: 3