ЖЕ́ЛЯ = ЖЛЯ

Же́ля = Жля — у дохристиян­ських віруваннях — богиня печалі, жалю, скорботи, плачу, смерті; за легендою, в руках у неї ріг з жаром як символ смутку (у «Слові о пол­ку Ігоревім» після поразки Ігоре­вого війська: «За ним кликнула Карна, і Жля поскочи по Руській Землі, смагу мечучи в полум’янім розі»). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 218.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

ЖЕНІ́ННЯ СВІ́ЧКИ (КО́МИНА) →← ЖЕ́ЛЬМАН = ЗЕ́ЛЬМАН

T: 0.118198257 M: 3 D: 3