[ВЕСІ́ЛЬНИЙ] ПО́ЇЗД

[весі́льний] по́їзд — ряд возів, са­ней і т. ін., що їдуть з учасниками весільного обряду, а також гості, родичі, що йдуть за молодим та молодою при виконанні весільно­го обряду; поїзд могли зупинити по дорозі біля будь-якої хати, виносячи стіл на дорогу і тим самим вимагаючи викуп у молодого за молоду (могорич); за повір’ям, усіх учасників по приїзді переводять через вогонь, щоб очистити тих, хто приходить до іншого роду. По шлюбі весільний поїзд зараз рушив до Дем’янчишиного дому (І. Франко); Весільний поїзд зупинився перед столом, Павло з молодою та друж­ками підійшли до столу (В. Кучер). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 79-80.

Жайворонок. Знаки української етнокультури 

[ЗАПОРО́ЗЬКА] СІЧ = ЗАПОРО́ЖЖЯ →← [ВЕЛИ́КИЙ] ЛУГ

T: 0.133767476 M: 3 D: 3